1. Словник української мови Грінченка

дрівця

Дрівця, -вець

с. мн. ум. отъ дрова.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрівця — дрівця́ множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. дрівця — дровець і дрівець, дровця, дровець, мн. Пестл. до дрова. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дрівця — Дрівця́, дріве́ць, -вця́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дрівця — ДРІВЦЯ́, дрове́ць і дрі́вець, ДРОВЦЯ́, дрове́ць, мн. Пестл. до дро́ва. Менший же братичок дрівця рубає (Чуб., V, 1874, 751); На невістку скаже [мати]: — А внеси, доню, дрівець (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах