дубля

Дубля, -ля

с. соб. Дубье, дубы. Там дубля таке, що одна деревина варт шість карбованців. Камен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дубля — -і, с., збірн., діал. Дуби. Великий тлумачний словник сучасної мови