дубля

дубля́

-і, с., збірн., діал.

Дуби.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дубля — Дубля, -ля с. соб. Дубье, дубы. Там дубля таке, що одна деревина варт шість карбованців. Камен. у. Словник української мови Грінченка