1. Словник української мови Грінченка

дубцювати

Дубцювати, -цюю, -єш

гл. Колотить, бить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дубцювати — ДУБЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., кого, розм. Бити кого-небудь (звичайно палицею, дрючком). – Тих панів мостивих добрим гуртом будете так сильно лупцювати, так дуже духопелити... – Гамселити, – підказав Покивай. – Товкмачити, – підказали з юрби .. – Гатити! Молотити! Дубцювати! (О. Ільченко). Словник української мови у 20 томах
  2. дубцювати — див. бити Словник синонімів Вусика