1. Словник української мови Грінченка

дудлик

Дудлик, -ка

м. = дудник. Заграй мені, дудлику, на дуду. Чуб. V. 1110.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дудлик — ду́длик іменник чоловічого роду, істота дударик діал. Орфографічний словник української мови
  2. дудлик — -а, ч., діал. Дударик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дудлик — ДУДА́Р (той, хто грає на дудці, сопілці), ДУ́ДНИК, СОПІЛКА́Р, ДУДА́РИК розм., ДУ́ДЛИК діал. Дудар вигравав на сопілці третяка (П. Панч); За три копи жолудики продала, а за копу дудника наняла (пісня)... Словник синонімів української мови
  4. дудлик — ДУ́ДЛИК, а, ч., діал. Дударик. Заграй мені, дудлику, на той глас: Вирубала ополоночку для вас (Чуб., V, 1874, 1110). Словник української мови в 11 томах