1. Словник української мови Грінченка

дурепа

Дурепа, -пи

ж. Дура, дурища. КС. 1883. ІІ. 389.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дурепа — дуре́па іменник жіночого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. дурепа — -и, ж., зневажл. Розумово обмежена, тупа жінка. || Уживається як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дурепа — див. дурний Словник синонімів Вусика
  4. дурепа — ДУРЕ́ПА, и, ж., зневажл. Розумове обмежена, тупа жінка. На його нещастя, баба виявилась цілковитою дурепою (Ю. Янов., І, 1958, 538); Варвара усміхнулася в темряві.. Словник української мови в 11 томах