1. Словник української мови Грінченка

дурненько

Дурно

нар.

1) Даромъ, безплатно, безвозмездно. Усім дівкам продає, своїй Домні дурно дає. Чуб. III. 210.

2) Напрасно, да ромъ. Жаль мені дівчиноньки, що журиться дурно. Мет. 22. Не дурно Івася Вдовиченка кінь по степу гуляє, видно нашого первого лицаря на світі немає. Мет. 421. ум. дурненько, дурнесенько.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дурненько — дурне́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. дурненько — ДУРНЕ́НЬКО, розм. Присл. до дурне́нький 1. Ольга дурненько усміхалася, Березовський поглянув на Віру з деякою ніяковістю (із журн.). Словник української мови у 20 томах