1. Словник української мови Грінченка

дурнішати

Дурнішати, -шаю, -єш

гл. Дѣлаться гдупѣе. О. 1861. VI. Слов.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дурнішати — дурні́шати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дурнішати — -аю, -аєш, недок. Ставати дурнішим (див. дурний 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дурнішати — Дурні́шати, -шаю, -шаєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дурнішати — ДУРНІ́ШАТИ, аю, аєш, недок. Ставати дурнішим ( див. дурни́й 1). — Чую, що й сама я пилом припадаю — якось дурнішаю, якось туманію, наче жива у землю входжу… (Вовчок, І, 1955, 278). Словник української мови в 11 томах