дурніти
Дурніти, -нію, -єш
гл. Глупѣть.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дурніти — дурні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- дурніти — -ію, -ієш, недок. Ставати дурним (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- дурніти — ДУРНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати дурним (у 1 знач.). — Дід старий, хіба він що понімає. Старі люди дурні.. Адже і приказка каже: — Голова сивіє, чоловік дурніє (Довж., II, 1959, 45). Словник української мови в 11 томах