1. Словник української мови Грінченка

душогубник

Душогубник, -ка

м.

1) = душогубець.

2) Душу погубляющій. (Сатана) душогубник. К. ПС. 75.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. душогубник — -а, ч., діал. Те саме, що душогубець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. душогубник — див. жорстокий Словник синонімів Вусика