душогубник

душогу́бник

-а, ч., діал.

Те саме, що душогубець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. душогубник — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  2. душогубник — Душогубник, -ка м. 1) = душогубець. 2) Душу погубляющій. (Сатана) душогубник. К. ПС. 75. Словник української мови Грінченка