душогубник
душогу́бник
-а, ч., діал.
Те саме, що душогубець.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- душогубник — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
- душогубник — Душогубник, -ка м. 1) = душогубець. 2) Душу погубляющій. (Сатана) душогубник. К. ПС. 75. Словник української мови Грінченка