дюк
Дюк, -ка
м. Гусеница насѣкомаго deilephila euphorbiae. Вх. Пч. I. 6.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
дюк —
дюк іменник чоловічого роду герцог
Орфографічний словник української мови
-
дюк —
-а, ч., заст. Герцог.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дюк —
ДЮК, а, ч., заст. Герцог. Степи, шляхи, Мов сарана, вкрили Барони, герцоги і дюки (Шевч., І, 1951, 268).
Словник української мови в 11 томах