1. Словник української мови в 11 томах

дюк

ДЮК, а, ч., заст. Герцог.

Степи, шляхи, Мов сарана, вкрили Барони, герцоги і дюки (Шевч., І, 1951, 268).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дюк — дюк іменник чоловічого роду герцог Орфографічний словник української мови
  2. дюк — -а, ч., заст. Герцог. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дюк — Дюк, -ка м. Гусеница насѣкомаго deilephila euphorbiae. Вх. Пч. I. 6. Словник української мови Грінченка