дядин

Дядин, -на, -не

= дядьків. Дядин двір. Чуб. III. 429.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дядин — -а, -е. Належний дяді. || Прикм. до дядя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дядин — Дя́дин, -на, -не; -дині, -них Правописний словник Голоскевича (1929 р.)