дядин

дя́дин

-а, -е.

Належний дяді.

|| Прикм. до дядя.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дядин — Дя́дин, -на, -не; -дині, -них Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. дядин — Дядин, -на, -не = дядьків. Дядин двір. Чуб. III. 429. Словник української мови Грінченка