дячків

Дячків, -кова, -ве

Принадлежащій дьячку. А я хлопець, дячків син. Грин. ІІІ. 169.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дячків — -кова, -кове. Належний дячку. || Прикм. до дячок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дячків — Дячкі́в, -ко́ва, -ко́ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)