дячків

дячкі́в

ова, -кове.

Належний дячку.

|| Прикм. до дячок.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дячків — Дячкі́в, -ко́ва, -ко́ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  2. дячків — Дячків, -кова, -ве Принадлежащій дьячку. А я хлопець, дячків син. Грин. ІІІ. 169. Словник української мови Грінченка