дівоснуб

Дівоснуб, -ба

м. = дівошлюб. «Посредники эти въ дѣлахъ жениха получаютъ названіе.... старость, бояръ, пословъ, дівоснубовъ». Чуб. IV. 56.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me