дідище
Дідище, -ща
м. ув. отъ дід.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дідище — діди́ще іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дідище — -а, ч. Збільш. до дід 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- дідище — див. дід Словник синонімів Вусика
- дідище — Діди́ще, -ща, -ще, -щем; -ди́ща, -ди́щ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дідище — ДІДИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до дід 2. Попхались к берегу поближче, Прийшли на самий перевіз, Де засмальцьований дідище Вередував, як в греблі біс (Котл., І, 1952, 132). Словник української мови в 11 томах