діжма
Діжма, -ми
ж. Извѣстная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діжма — -и, ж., іст. Десята частина врожаю зернових культур, яку понад панщину сплачували селяни-кріпаки поміщикам на Північній Буковині в 15-19 ст.; десятина. Великий тлумачний словник сучасної мови