діжма
ді́жма
-и, ж., іст.
Десята частина врожаю зернових культур, яку понад панщину сплачували селяни-кріпаки поміщикам на Північній Буковині в 15-19 ст.; десятина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- діжма — Діжма, -ми ж. Извѣстная доля урожая, улова и пр., отдаваемая работающими хозяину поля, воды и пр. Словник української мови Грінченка