1. Словник української мови Грінченка

ех

Ех!

меж. Эхъ! Ех, говорить, мало! Хоть би ще трошки дали. Рудч. Ск. II. 83. Чого ти, жінко, плачеш? — Ех, чоловіче, чого я плачу! А зробиш мені те, що я тебе буду просити? Рудч. Ск. І. 80. Ех, як би то!... Та що й казать! Кебети не маю. Шевч. ІІ. 3.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ех — ех вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. ех — е-хе-хе, виг. 1》 Уживається для вираження захоплення чим-небудь, задоволення з приводу чого-небудь, раптового здивування і т. ін. 2》 Уживається для вираження невдоволення, нарікання, докору і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ех — див. ох Словник синонімів Вусика
  4. ех — ЕХ, виг. 1. Уживається при вираженні захоплення чим-небудь, задоволення з приводу чого-небудь, раптового здивування і т. ін. — Щаслива пора! Ех, давайте за їх [панянок] хоч вип’ємо (Мирний, III, 1954, 269); — Ех! Ще кілька день тому — де це було? В Азії. Словник української мови в 11 томах