1. Словник української мови Грінченка

жабка

Жабка, -ки

ж.

1) ум. отъ жаба. А це скаче жаба та й каже: Хто, хто у цій рукавиці? — Я мишка шкряботушка, а ти хто? — А я жабка скрекотушка. Рудч. Ск. II.

2) Регуляторъ въ плугѣ, служащій для подниманія и опусканія леміша. Вас. 199. «Съ передней стороны между граділем и чепігами подкладываютъ дощечку — жабку; это дѣлается для того, чтобы граділь не опускался внизъ». Чуб. VII. 398. — Часть рала. «Чтобы кописть по подвигалась по стовбѣ къ жерткѣ, между ними оставляется изъ крѣпкаго дерева распорка, которая называется жабка». Чуб. VII. 400. Я) Въ блокѣ: двѣ щеки, между которыми обращается каточекъ, колодка съ вырѣзомъ для каточка. Полт. г. Шух. I. 256, 162. Подобный же снарядъ въ гончарномъ кругѣ: между щеками помѣщается веретено круга. Шух. I. 260 — 262.

4) Палочка, употребляемая въ дѣтской игрѣ того же имени. Ив. 35.

5) Названіе одного изъ играющихъ въ креймашки. Ив. 39.

6) Ракета. К. ЦН. 175.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жабка — жа́бка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. жабка — [жабка] -бкие, д. і м. -бц'і, мн. жабки, жабок дв'і жабкие Орфоепічний словник української мови
  3. жабка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до жаба I. 2》 вет. Розростання кісток у суглобах кінцівок тварин, перев. коней, внаслідок запалень чи різних травм, що призводять до кульгання. 3》 розм. Пристосування для затискання електропроводу; затискач. 4》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жабка — И, Ж. 1. див. жаба1-4. 2. Невеликий магнітофон. У мене була стара жабка, але той маг давно вийшов з ладу. Словник сучасного українського сленгу
  5. жабка — (-и) ж.; комп. Значок (символ) @. Словник жарґонної лексики української мови
  6. жабка — див. жаба Словник синонімів Вусика
  7. жабка — ЗАТИСКА́Ч техн. (пристрій для затискання чого-небудь), ЗАТИ́СКУВАЧ рідше, ЖА́БКА розм. Він увімкнув зварювальний апарат, взяв у руки затискач з електродом і маску (В. Собко); Стальний і мідні проводи захоплюють спеціальними затискачами, або "жабками" (з підручника). Словник синонімів української мови
  8. жабка — Жа́бка, -бки, -бці; жабки́, жабо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. жабка — ЖА́БКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до жа́ба¹. В воді тихо плавала криничана червонобока жабка (Н.-Лев., І, 1956, 197); Професор лазив тоді по палісаднику.., ловив земляну жабку (Ю. Янов., І, 1958, 464); *У порівн. Словник української мови в 11 томах