1. Словник української мови Грінченка

жакування

Жакува́ння, -ня

с. Разграбленіе, расхищеніе. Збагатили хижу силу жакуванням-лупом. К. МБ. X. 13.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жакування — -я, с., діал. Дія за знач. жакувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. жакування — ЖАКУВА́ННЯ, я, с., заст. Дія за знач. жакува́ти. Як же зайнявся корабель огнем, оддав він [Джербіно] його своїм товаришам на жакування (М. Лукаш, пер. з тв. Д. Боккаччо). Словник української мови у 20 томах
  3. жакування — жакува́ння вул. пограбування; розкрадання (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт