1. Словник української мови Грінченка

жакувати

Жакува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Грабить, расхищать. Зараз і почали вози своїх старшин жакувати. К. ЧР. 345. Прийшли москалі Січ жакувати. ЗОЮР. І. 141. Пожакували всі крамні коморі, як жакували з ним у бусурман. К. ПС. 102.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жакувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка, діал. Грабувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. жакувати — ЖАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що, заст. Грабувати, нищити, плюндрувати. Прийшли москалі Січ жакувати (Сл. Гр.); Я сам почувався приниженим, бо так вже тут повелося, що люди убогії і ниці духом, неосвічені, майже дикі величалися перед нами... Словник української мови у 20 томах