1. Словник української мови Грінченка

жалісливий

Жалісливий и жалісний, -а, -е

1) Сострадательный, сердобольный. Матусенька жаліслива добре пестувала мене. Кв. 159. Оком жалісним на них дивитись стали. К. Псалт. 247.

2) Жалобный, грустный. Жалісливі пісні. КС. 1882. X. 185.

3) Возбуждающій сожалѣніе, достойный сожалѣнія. (Іродови воїни) діти стинали, ні жодному не пробачали. Жалостнії матки плачуть. Чуб. ІІІ. 374.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жалісливий — жа́лісливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. жалісливий — Співчутливий, спочутливий; (повен жалю) ЖАЛІСНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. жалісливий — -а, -е. 1》 Схильний до жалості, співчуття; співчутливий. || Який виражає жаль, співчуття. 2》 Сповнений суму, горя або співчуття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. Жалісливий — див. Бог Словник синонімів Вусика
  5. жалісливий — ЖА́ЛІБНИЙ (про слова, голос, погляд тощо — який виражає почуття жалю, сповнений жалю), ЖА́ЛІСНИЙ, ЖА́ЛІСЛИВИЙ, ПЛА́ЧНИЙ, ЖАЛКИ́Й рідше, ЖА́ЛЬНИЙ рідше. Словник синонімів української мови
  6. жалісливий — Жа́лісли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. жалісливий — ЖА́ЛІСЛИВИЙ, а, е. 1. Схильний до жалості, співчуття; співчутливий. — Я вдався жалісливий до всякої тварі (Барв., Опов.., 1902, 154); Якийсь жалісливий шахтар укрив сердешну своєю свитою (Гр. Словник української мови в 11 томах