1. Словник української мови Грінченка

жартування

Жартува́ння, -ня

с. Шутки. Оддала ж мене мати, учинила мою волю, тепер мені жартування з великою бідою. Чуб. V. 606.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жартування — жартува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. жартування — -я, с. Дія за знач. жартувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жартування — ЖАРТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. жартува́ти. — Не який се сміх і не жартування, се важний, святий час (Кв.-Осн., II, 1956, 351); Данько тим часом знайшов собі не зовсім безпечну забавку: придумав перестрибувати, як на Купала, через вогонь... Словник української мови в 11 томах