жвавенько
Жваво
нар. Живо, подвижно. Жваво метнулись до роботи. Полт. г. Дивиться жваво. МВ. ІІ. 81. ум. жвавенько, жвавесенько.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жвавенько — жваве́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- жвавенько — ЖВАВЕ́НЬКО. Присл. до жваве́нький. Вітерець жвавенько хитав деревами (Вовчок, І, 1955, 303); Вона привіталась з усіма жвавенько (Н.-Лев., IV, 1956, 351). Словник української мови в 11 томах