1. Словник української мови в 11 томах

жвавенько

ЖВАВЕ́НЬКО. Присл. до жваве́нький.

Вітерець жвавенько хитав деревами (Вовчок, І, 1955, 303);

Вона привіталась з усіма жвавенько (Н.-Лев., IV, 1956, 351).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жвавенько — жваве́нько прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. жвавенько — Жваво нар. Живо, подвижно. Жваво метнулись до роботи. Полт. г. Дивиться жваво. МВ. ІІ. 81. ум. жвавенько, жвавесенько. Словник української мови Грінченка