1. Словник української мови в 11 томах

жвавенький

ЖВАВЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до жва́вий.

Галя своїми жвавенькими оченятками у їх питалася: чи її правда? (Вовчок, І, 1955, 298);

За возами, спираючись на костур, тюпає жвавенька бабуся (Вас., І, 1959, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жвавенький — жваве́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. жвавенький — -а, -е. Пестл. до жвавий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жвавенький — див. жвавий Словник синонімів Вусика
  4. жвавенький — Жвавий, -а, -е Живой, бойкій, рѣзвый, подвижной, энергичный, бравый. Жвавий Савка, аж шкура на йому горить. Ном. № 5765. Такий жвавий, як рак на греблі. Ном. № 10995. Жвавий, як ведмідь до корита. Ном. № 6550. Жвавий, як рибка в річці. Ном. № 5761. Словник української мови Грінченка