1. Словник української мови Грінченка

жебрувати

Жебрува́ти, -ру́ю, -єш

гл. Нищенствовать, просить милостыни. Радом. у. Пішов уже жебрувати. Ном. № 14292.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жебрувати — жебрува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. жебрувати — -ую, -уєш, недок., рідко. Те саме, що жебрати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жебрувати — див. жебракувати Словник синонімів Вусика
  4. жебрувати — ЖЕБРА́ЧИТИ (збирати милостиню), ЖЕ́БРАТИ, СТАРЦЮВА́ТИ, ЖЕБРУВА́ТИ рідше, ЖЕБРАКУВА́ТИ розм., ПРОСИ́ТИ розм., МИ́РКАТИ заст. Обв'язавшись картатими хустками, циганки знову підуть жебрачити, канючити шматок хліба, картоплину чи цибулину (Д. Словник синонімів української мови
  5. жебрувати — ЖЕБРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко. Те саме, що же́брати 1. Словник української мови в 11 томах