1. Словник української мови Грінченка

жемчужний

Жемчужний, -а, -е

Жемчужный. Золотеє коріннячко, жемчужнее насіннячко. Чуб. ІІІ. 125.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жемчужний — ЖЕМЧУ́ЖНИЙ, а, е, рідко, 1. Прикм. до же́мчуг. Жемчужне зернятко; // Зробл. з жемчугу. Жемчужне намисто. 2. перен. Схожий на жемчуг. Та посип, сину, жемчужного проса (Чуб., V, 1874, 749); Гірко плаче [цариця] жемчужними сльозами (Стор., І, 1957, 65). Словник української мови в 11 томах