жемчужний
ЖЕМЧУ́ЖНИЙ, а, е, рідко,
1. Прикм. до же́мчуг.
Жемчужне зернятко;
// Зробл. з жемчугу.
Жемчужне намисто.
2. перен. Схожий на жемчуг.
Та посип, сину, жемчужного проса (Чуб., V, 1874, 749);
Гірко плаче [цариця] жемчужними сльозами (Стор., І, 1957, 65).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жемчужний — Жемчужний, -а, -е Жемчужный. Золотеє коріннячко, жемчужнее насіннячко. Чуб. ІІІ. 125. Словник української мови Грінченка