жемчужний

ЖЕМЧУ́ЖНИЙ, а, е, рідко,

1. Прикм. до же́мчуг.

Жемчужне зернятко;

// Зробл. з жемчугу.

Жемчужне намисто.

2. перен. Схожий на жемчуг.

Та посип, сину, жемчужного проса (Чуб., V, 1874, 749);

Гірко плаче [цариця] жемчужними сльозами (Стор., І, 1957, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жемчужний — Жемчужний, -а, -е Жемчужный. Золотеє коріннячко, жемчужнее насіннячко. Чуб. ІІІ. 125. Словник української мови Грінченка