жердя

I. Жердя, -ді

ж. Жердь.

---------------

II. Жердя, -дя

с. соб. Жерди. Поклав же жердя все срібнеє. Грин. ІІІ. 11. Суть то росохи, на росохах кадовбець, на кадовбці драбинка, на драбинці гірка, а на гірці жерддя, по тім жерддю дикі пташки літають, але крилець не мають. (Загадка на человѣка, жердя — волоса). Ном. с. 297, № 220.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жердя — же́рдя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. жердя — -я, с. Збірн. до жердина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жердя — ЖЕ́РДЯ, я, с. Збірн. до жерди́на 1. Словник української мови в 11 томах