жердь
Жердь, -ді
ж. Дышло въ вѣтряной мельницѣ, которымъ ее поворачиваютъ. Полт. г.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жердь — жердь іменник жіночого роду, істота жердина розм. Орфографічний словник української мови
- жердь — -і, ж., розм. Те саме, що жердина 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- жердь — Жердина, жердка, ворина, перечка, щогла, див. віха Словник чужослів Павло Штепа
- жердь — ЖЕРДИ́НА (довгий, тонкий, без гілок відрізок дерева), КЛЮЧИ́НА, ЖЕРДЬ розм.; ВОРИ́НА (перев. для огорожі). Жердина була довга, ледве пробивався з нею (Віктор) поміж кущами й вільхами (М. Словник синонімів української мови
- жердь — ЖЕРДЬ, і, ж,, розм. Те саме, що жерди́на 1. — Здоров, Степане! Що ти робиш, Що понад річку з жердю ходиш? (Фр., XI, 1952, 68); Вирубав [Іван] собі жердь і всі гуси побив (Калин, Закарп. казки, 1955, 197). Словник української мови в 11 томах