жижка
Жижка, -ки
ж.
1) ум. отъ жижа.
2) Подколѣнокъ, поджилка. Як глянув на неї дід, то аж жижки в його затрусились. Стор. I. 101. Аж жижки дріжать. Ном. № 5040. В обох підківки забряжчали, жижки до танців задріжали. Котл. Ен. І. 20. кресати в жижку. Танцуя, пяткою касаться икры. Ном. № 14133.
3) раст. Жигавка. ЗЮЗО. І. 140.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me