Жижка
(Zizka)
Ян, бл. 1360-1424, чеський національний герой; з 1420 вождь таборитів (гуситські війни); відбив кілька наступів Сиґізмунда Люксембурзького на Чехію.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Жижка — Жи́жка прізвище Орфографічний словник української мови
- жижка — Жижка, -ки ж. 1) ум. отъ жижа. 2) Подколѣнокъ, поджилка. Як глянув на неї дід, то аж жижки в його затрусились. Стор. I. 101. Аж жижки дріжать. Ном. № 5040. В обох підківки забряжчали, жижки до танців задріжали. Котл. Ен. І. 20. кресати в жижку. Словник української мови Грінченка