житнище

Житнище, -ща

с. Поле гдѣ была посѣяна рожь. Вас. 196.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. житнище — жи́тнище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. житнище — -а, с. Поле, на якому росло жито. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. житнище — ЖИ́ТНИЩЕ, а, с. Поле, на якому росле жито. — Оце ми вже поминули житнище,— каже дід Данило,— перейдімо на другі гони (Ю. Янов., 1,1954, 72). Словник української мови в 11 томах