житнище

жи́тнище

-а, с.

Поле, на якому росло жито.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. житнище — жи́тнище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. житнище — ЖИ́ТНИЩЕ, а, с. Поле, на якому росле жито. — Оце ми вже поминули житнище,— каже дід Данило,— перейдімо на другі гони (Ю. Янов., 1,1954, 72). Словник української мови в 11 томах
  3. житнище — Житнище, -ща с. Поле гдѣ была посѣяна рожь. Вас. 196. Словник української мови Грінченка