житнище
жи́тнище
-а, с.
Поле, на якому росло жито.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- житнище — жи́тнище іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- житнище — ЖИ́ТНИЩЕ, а, с. Поле, на якому росле жито. — Оце ми вже поминули житнище,— каже дід Данило,— перейдімо на другі гони (Ю. Янов., 1,1954, 72). Словник української мови в 11 томах
- житнище — Житнище, -ща с. Поле гдѣ была посѣяна рожь. Вас. 196. Словник української мови Грінченка