жмакання
Жмакання, -ня
с.
1) Жеваніе.
2) Комканіе.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жмакання — жма́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- жмакання — -я, с. Дія за знач. жмакати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жмакання — ЖМА́КАННЯ, я, с. Дія за знач. жма́кати. Він [папірець] мав виразні сліди жмакання й кілька масних чи свічкових плям (Ле, Опов. та нариси, 1950, 3); *Образно. Випадання окремих слів із тексту, неясна передача думки, жмакання фраз і слів.. Словник української мови в 11 томах