жмурки
Жмурки, -ків
м. мн.
1) ум. отъ жмури.
2) = піжмурки. Вх. Зн. 17.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жмурки — жму́рки 1 множинний іменник гра жму́рки 2 множинний іменник від: жмури Орфографічний словник української мови
- жмурки — I -рок, мн. Гра, за якої один з учасників із зав'язаними очима ловить або відшукує інших. Гратися в жмурки — а) грати в таку гру, за якої один з учасників із зав'язаними очима ловить або відшукує інших; б) обдурювати кого-небудь, приховуючи щось. II -рок, мн. Зменш. до жмури. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жмурки — гра́тися (рідше гра́ти, ба́витися і т. ін.) в пі́жмурки (у жму́рки), несхв. Діяти нечесно, часом роблячи простакуватий вигляд; хитрувати, приховуючи щось. — Його вигляд, м’яко висловлюючись, не загрозливий. .. ми даремно граємося в піжмурки (О. Фразеологічний словник української мови
- жмурки — ПІ́ЖМУРКИ (дитяча гра), ЖМУ́РКИ, ПАНА́С діал., КИ́ЦІ-БА́БА діал., КУ́ЗЬМІРКИ діал. У вишняку бігала дітвора, граючись у піжмурки та в квача (П. Кочура); — Добрий вечір, хлоп'ята! Не вмієте в жмурки, Тож виходьте, У сніжки Пограємось ми (М. Словник синонімів української мови
- жмурки — Жму́рки, -рків, -ркам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- жмурки — ЖМУ́РКИ¹, рок, мн. Гра, при якій один з учасників із зав’язаними очима ловить або відшукує інших. Івась забув і свою досаду і свої жмурки (Мирний, IV, 1955, 9). Словник української мови в 11 томах