1. Словник української мови в 11 томах

жмурки

ЖМУ́РКИ¹, рок, мн. Гра, при якій один з учасників із зав’язаними очима ловить або відшукує інших.

Івась забув і свою досаду і свої жмурки (Мирний, IV, 1955, 9).

Гра́тися в жму́рки:

а) грати в таку гру, при якій один з учасників із зав’язаними очима ловить або відшукує інших.

Пам’ятаю: завжди курява в класі, гамір, темрява така, що діти порозлазяться по вікнах, а маленькі граються в жмурки (Вас., IV, 1960, 37);

*Образно. Стоїть горбоносий [Сагайдак] на узбережжі, Де сонце із хвилею грається в жмурки (Мал., Звенигора, 1959, 233);

б) обдурювати кого-небудь, приховуючи щось.

— Все! — тихо каже Зеленцов. — Тепер вам, полковнику, нічого гратися в жмурки. Ви, надіюсь, розкажете про все, що нас буде цікавити (Кучер, Чорноморці, 1956, 495).

ЖМУ́РКИ² , рок, мн. Зменш, до жму́ри.

А коли подме вітрець з острова, ріка візьметься чорними жмурками, наче сипнула у воду сердита баба повні пригорщі проса (Донч., VI, 1957, 68).

◊ Тільки жму́рки пішли́ від кого — чого — хто-, що-небудь зникає під водою, топиться.

Човен тоді хить на другий бік, — од дяка й паламаря тільки жмурки пішли (Довж., Зач. Десна, 1957, 487).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жмурки — жму́рки 1 множинний іменник гра жму́рки 2 множинний іменник від: жмури Орфографічний словник української мови
  2. жмурки — I -рок, мн. Гра, за якої один з учасників із зав'язаними очима ловить або відшукує інших. Гратися в жмурки — а) грати в таку гру, за якої один з учасників із зав'язаними очима ловить або відшукує інших; б) обдурювати кого-небудь, приховуючи щось. II -рок, мн. Зменш. до жмури. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жмурки — гра́тися (рідше гра́ти, ба́витися і т. ін.) в пі́жмурки (у жму́рки), несхв. Діяти нечесно, часом роблячи простакуватий вигляд; хитрувати, приховуючи щось. — Його вигляд, м’яко висловлюючись, не загрозливий. .. ми даремно граємося в піжмурки (О. Фразеологічний словник української мови
  4. жмурки — ПІ́ЖМУРКИ (дитяча гра), ЖМУ́РКИ, ПАНА́С діал., КИ́ЦІ-БА́БА діал., КУ́ЗЬМІРКИ діал. У вишняку бігала дітвора, граючись у піжмурки та в квача (П. Кочура); — Добрий вечір, хлоп'ята! Не вмієте в жмурки, Тож виходьте, У сніжки Пограємось ми (М. Словник синонімів української мови
  5. жмурки — Жму́рки, -рків, -ркам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. жмурки — Жмурки, -ків м. мн. 1) ум. отъ жмури. 2) = піжмурки. Вх. Зн. 17. Словник української мови Грінченка