1. Словник української мови Грінченка

журавка

Журавка, -ки

ж. Самка журавля. Над річкою, над бистрою там журавка купалася. Мет. 447. ум. журавочка. Був собі журавель та журавочка. Г. Барв. 38.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. журавка — жура́вка іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. журавка — -и, ж., розм. Те саме, що журавлиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. журавка — ЖУРА́ВКА, и, ж., розм. Самка журавля; журавлиця. Де журавка ходила. Там пшениця вродила. Де журавель походив, То там кукіль уродив (Укр.. лір. пісні, 1958, 397); Зашумлять під вітром Сосни зеленаві, Пролуна журавки тихий крик (Забашта, Квіт.., 1960, 76). Словник української мови в 11 томах