1. Словник української мови Грінченка

жінота

Жінота, -ти

ж. = жіноцтво 1. В останню квадру жінота ні за віщо ні садитиме нічого, ні сіятиме. Ном. № 13148.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жінота — жіно́та іменник жіночого роду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. жінота — див. баба Словник синонімів Вусика
  3. жінота — -и, ж., зневажл. Збірн. до жінка 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. жінота — ЖІНО́ТА, и, ж., зневажл. Збірн. до жі́нка 1, 2. — Іду та гадаю: нащо-то господь милосердний натворив оцю жіноту? (Вовчок, VI, 1956, 265); Чоловіки, сонні й пересичені, ліниво смоктали пиво. Жінота нишком подрімувала (Вільде, Сестри.., 1958, 195). Словник української мови в 11 томах