1. Словник української мови Грінченка

забарити

Забарити, -ся

см. забаряти, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забарити — забари́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. забарити — див. забарювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забарити — ЗАТРИ́МУВАТИ (залишати, утримувати кого-, що-небудь на якийсь час у певному місці, положенні), ЗАДЕ́РЖУВАТИ, БАРИ́ТИ, ГА́ЯТИ, ЗАГА́ЮВАТИ, ВГА́ЮВАТИ (УГА́ЮВАТИ) розм., ЗАБА́РЮВАТИ розм., ЗАБАРЯ́ТИ розм.; ТРИМА́ТИ, ДЕРЖА́ТИ (не відпускаючи). — Док. Словник синонімів української мови
  4. забарити — ЗАБАРИ́ТИ див. заба́рювати. Словник української мови в 11 томах