забелькотати
Забелькота́ти, -чу́, -ти́ш и забелькотіти, -чу, -чеш
гл. Заговорить невнятно, скороговоркой. Як забелькотить по своєму, то й святий не зрозуміє його.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забелькотати — забелькота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- забелькотати — -очу, -очеш і забелькотіти, -очу, -отиш, док., перех. і неперех. Почати белькотати, белькотіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- забелькотати — ЗАБЕЛЬКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ЗАБЕЛЬКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., перех. і неперех. Почати белькотати, белькотіти. [Килина:] Ага, як непереливки, то й по-панському забелькотала! (Кроп. Словник української мови в 11 томах