1. Словник української мови Грінченка

заблимати

Заблимати, -маю, -єш

гл.

1) Замерцать, тускло засвѣтить.

2) Заморгать. Заблимала очима.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заблимати — забли́мати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заблимати — -аю, -аєш, док. Почати блимати (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заблимати — ЗАБЛИ́МАТИ, аю, аєш, док. Почати блимати (у 1, 2 знач.). Хвилина — і стану я жертвою моря.. Немає рятунку… не буде… хоч зоря Заблимала вже вдалині! (Граб., І, 1959, 58); Пізніш за всіх заблимав огник у крайній од ярів хаті (Вас., І, 1959, 300). Словник української мови в 11 томах