1. Словник української мови Грінченка

заблищати

Заблищати, -щу, -щи́ш

гл. Заблестѣть, засверкать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заблищати — заблища́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заблищати — -щу, -щиш, док. 1》 Почати блищати (у 1 знач.). || безос. 2》 Вирізнитися своїм блиском, яскравим кольором; з'явитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заблищати — Заблища́ти, -блищу́, -щи́ш, -ща́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. заблищати — ЗАБЛИЩА́ТИ, щу́, щи́ш, док. 1. Почати блищати (у 1 знач.). Море заблищало, і вже виразно було видко під місяцем блискучу воду (Н.-Лев., II, 1956, 227); Згодом навіть заблищав [пароплав] дрібними лампами (Ірчан, II, 1958, 330); Настав вечір. Словник української мови в 11 томах