забовкати
Забовкати, -каю, -єш
гл. Начать звонить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- забовкати — забо́вкати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- забовкати — -аю, -аєш, док., розм. Почати бовкати (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- забовкати — ЗАБО́ВКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати бовкати (у 1 знач.). Вже забовкав дзвін на службу божу (Н.-Лев., V, 1956, 176); Село в долині мовчало. І враз забовкав на сполох дзвін (Головко, І, 1957, 94). Словник української мови в 11 томах