1. Словник української мови в 11 томах

забовкати

ЗАБО́ВКАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати бовкати (у 1 знач.).

Вже забовкав дзвін на службу божу (Н.-Лев., V, 1956, 176);

Село в долині мовчало. І враз забовкав на сполох дзвін (Головко, І, 1957, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. забовкати — забо́вкати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. забовкати — -аю, -аєш, док., розм. Почати бовкати (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. забовкати — Забовкати, -каю, -єш гл. Начать звонить. Словник української мови Грінченка